-
1 адыгэ унэ
адыгский дом, который является не только жилищем, но и вместилищем всех требований адыгства -
2 адыгэ
адыги (самоназвание адыгейцев, кабардинцев и черкесов)/ Адыгэ лъэпкъхэр (адыгейхэр, къэбэрдейхэр, шэрджэсхэр) зэрызэджэж цIэ.* Дэ, адыгэхэм, ди нэхъыжьыр ди гъуазэщ. Ад. фольк. Адыгэм я нэхъ мыгъуэми шыгъурэ пIастэрэ уигъэшхынщ. (погов.)адыгэ къамэ адыгский кинжал/ Адыгэхэм нэхъ зэрахьэу щыта къамэ лIэужьыгъуэ (къамалъэм и Iумрэ и кIэмрэ дыжьынкIэ гъэщIэрэщIащ, и кур лъахъстэн фIыцIэщ).адыгэ къэб тыква/ Адыгэхэм хадэм щыхасэ къэб лъэпкъыгъуэ (и тхьэмпэхэр инщ, гъуэжьу мэгъагъэ, къэб къыщIэкIэхэр хъурейщ, шэжыпсыфэщ).адыгэ пхъэIэщэ см. пхъэIэщэ./ Адыгэхэм япэм ящIу щыта унэ кIыхь, и гупэ псом кIэлындор (пырхъуэ) ирикIуэу Iуту.Абы я пщIантIэм адыгэ унэ кIыхь дэтт.адыгэ фащэ адыгская национальная одежда/ Адыгэхэм зэрахьэ лъэпкъ щыгъыныгъуэхэр.* - Дауэ сщIыну, - игукIэ жиIэу лIыжьым адыгэ фащэ къыхуахьар щетIагъэ. Хь. Хь.адыгэ хабзэ адыгский этикет/ Адыгэхэм я дуней тетыкIэ, я хьэл-щэн, я нэмыс, я зэхущытыкIэ.* Михаил Ивановичыр адыгэ хабзэм щыгъуазэти, тхьэмадэ тIысыпIэр иубыдын идакъым: - Ар хъункъым, сэр нэхърэ нэхъыжь мыбы щIэсщ. Т. Хь.Адыгэ хабзэ хуэщIэн соблюдать адыгский этикет по отношению к кому-л.адыгэ цей черкеска/ Хьэзырхэр и бгъэм тедарэ и бгыр идыкIауэ адыгэ цIыхухъу щыгъын щIыIутель.адыгэ цIыхубз зэхь женщина, воспитанная в традициях адыгского этикета/ Адыгэ хабзэм щIапIыкIа, адыгэ нэмыс зыхэлъ цIыхубз.адыгэ шхын адыгское национальное блюдо/ Адыгэхэм я лъэпкъ шхыныгъуэхэр.Iэнэр адыгэ шхынхэмкIэ узэдат.адыгэ Iэнэ адыгский трехногий столик/ Лъакъуищ щIэту адыгэхэм зэрахьэ Iэнэ хъурей. -
3 къыхэщын
(къыхощ) неперех. гл. 1. виднеться/ КъыхэплъагъукIыу, къыхэнэIукIыу щытын.* Адыгэ унэ хужь цIыкIухэр жыг хадэм адэ-мыдэкIэ къыхэщырт. Ш. А. Хадэм и хъуреягъкIэ къегъэгъэкIа жыгхэр кIыфIым къыхэщырт. КI. А.2. отличаться, выделяться/ Адрейхэм къащхьэщыкIыу, яхуэмыдэу щытын.3. вытекать, явствовать/ НаIуэ къыхэхъукIыу, къыхэплъагъукIыу щытын.* Мис апхуэдэу къэбэрдей IуэрыIуатэм къыхэщащ илъэс щиплI ипэкIэ Къэбэрдейр Урысейм зэрыгухьар. Къэб. п. и ант.4. фигурировать, упоминаться/ Хэтын, къыхэщын.* Iэлъыныр уэ сIыхи, сэ сыкъыхэмыщу зы Iэмал гуэркIэ яIэрыгъэхьэж. КI. Т., Акъ. З. -
4 бжьамий
1. бжами (национальный адыгский музыкальный инструмент, разновидность флейты)/ Зи кIапэмкIэ ипщэурэ макъамэ къызырагъэкI адыгэ жьэпшынэ лIэужьыгъуэ.* Сыхьэтищ мэхъури къэтэдж имыIэу Шумахуэ бжьамийм йопщэ. Хь. Хь. Бжьамий епщэнкIэ зыри зытемыкIуэжыр Ашэмэзщ. Нарт.2. труба/ Зи кур гъуанэ гъущI, кхъуэщын, цемент яе кIыхь.* Хэт уи гугъэ псыр уи унэ гъущI бжамийкIэ къэзышар? Къэб. п. и ант. -
5 лэгъунвакъэ
этн. старинные женские комнатные туфли, тапочки/ Адыгэ цIыхубзхэр унэ кIуэцIым зэрыщIэту щыта лъахъстэн вакъэ щабэ.Лэгъунвакъэ зылъыпыIун. -
6 лъапэ
1. передняя часть ступни, носок/ Лъэтхьэмпэм и гупэ Iыхьэ нэхъ лъахъшэр.* Пщыкъан лъапэкIэ тету.. щIэкIыжащ. Къ. Хь. Хэт илъэгъуа адыгэ джэгу.. хатIэу, я лъапэр япхъуатэу. Хь. Хь.2. носок (обуви, чулка)/ Вакъэм, лъэпэдым и пэ.* Шырыкъу лъапэкIэ бжэр къыIуиудри лIы гуэр къыщIыхьащ. Iуащхь.3. подножие горы, возвышенности/ Бгы лъабжьэ.Iуащхьэмахуэ лъапэ.* Бажэхэмрэ дыгъужьхэмрэ къызэхуэсри.. Iуащхьэ лъапэм къетIысэкIащ. КI. Т., Акъ. З.4. опушка/ Мэзымрэ губгъуэмрэ щызэпылъ щIыпIэ.* ЩакIуэм мэз лъапэм пщыIэ щищIри щIэтIысхьащ. Къэб. фольк.5. изножье/ ПIэ лъапэ.* {Бэчмырзэ} нэху игъэщырт.. пIэ лъапэм тесу, и нитIыр и къуэ закъуэм темыкIыу. Ш. А.Лъапэ дэмышиен = лъапэ щымылъэщIын.Лъапэ махуэ (къ)ихьэн принести счастье, радость в дом (о госте, невесте и т. п.).* Къытхуеблагъэ, ди тхьэмадэ, къыщIыухьэ лъапэ махуэ. Къэб. п. и ант. Фи бжэщхьэIум къебэкъуа цIыхубзым.. лъапэ махуэ фи унэ кърихьэну сохъуэхъу. фольк.Лъапэ махуэ къыухьэжьэж пожелание здоровья, счастья - при обращении к выздоровевшему.* Лъапэ махуэ къыухьэжьэжи, сыт ухуэдэ, си ныбжьэгъу? Къэб. Сымаджэу къэтэджыжамэ, "Лъапэ махуэ къыухьэжьэж!" жаIэ. Ад. фольк.Лъапэ махуэ къыщIыухьэ! Да будет твой приход счастливым!* Унэм игъащIэм къыщIэмыхьа къыщыщIыхьэм деж, жаIэ хабзэщ: - Лъапэ махуэ къыщIыухьэ! КI. А.Лъапэ щымылъэщIын (щIэмышиен) не переступать чьего-л. порога.Лъапэ (лъэбакъуэ) щIэчэн войти куда-л.лъапэ щхьэнтэ колыбельная подушечка, накладываемая на ноги ребенка/ Гущэм щыхапхэкIэ сабийм и лъакъуэм тралъхьэ щхьэнтэ цIыкIу; гущэ щхьэнтэ. -
7 хьэзыр
I готовый, годный к употреблению, использованию/ Къэбгъэсэбэп хъуну зэфIэкIа.Унэ хьэзыр. Шхын хьэзыр.II газыри/ Адыгэ цейм и хьэзырыпIэхэм ярылъ пхъэ, къупщхьэ кIыхь цIыкIухэр.* Хьэзыр Iупэхущ, хуэмыху щIэращIэщ. (погов.)хьэзыр Iупэ головка газыря/ ХьэзырыпIэм къищ хьэзырыщхьэ.Дыщэ хьэзыр Iупэ. Дыжьын хьэзыр Iупэ.
См. также в других словарях:
лъэчIас — (лъэчIасэр, лъэчIасэхэр) жъы. Низ стойки, который служит местом хранения для домашнего скарба Адыгэ унэ чъыIэмэ (собэмрэ шхыншIэщымрэ азыфагу ит унэр) ошэкур телъхьапIэу арытмэ ачIэгъ лъэчIасэр иIагъ ЛъэчIасэр хьаткъурт гъэтIылъыпI … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
Кабардино-черкесский язык — Самоназвание: Къэбэрдей шэрджэсыбзэ, адыгэбзэ Страны: Россия … Википедия
быбэтагъэ — (мэбыбатэ) лъым. 1. взлетал, а, о, (например, про курицу, так как она не может летать) Ытамэхэр ыIэти быбынэу фежьагъ Чэтым бгъэжъыр зелъэгъум ыгъащти быбатэзэ къакъырэм чIэлъэдагъ 2. ехьщ. развевался, лась, лось Адыгэ Республикэм ибыракъ быбатэу … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ